Контактна зварка – це процес з’єднання металевих деталей за допомогою нагрівання їх електричним струмом у місці контакту та наступного стиснення.
Основні етапи:
- Підготовка: Деталі, які зварюються, очищаються від оксидів і забруднень.
- З’єднання: Деталі щільно притискаються одна до одної.
- Пропускання струму: Через деталі пропускається електричний струм, який нагріває їх у місці контакту.
- Стиснення: Деталі стискаються з певним зусиллям.
- Охолодження: Після вимкнення струму деталі охолоджуються, і з’єднання стає міцним.
Переваги:
- Швидкість: Процес зварювання відбувається дуже швидко.
- Простота: Не потрібні спеціальні навички та обладнання.
- Економічність: Економія електроенергії та електродів.
- Якість: Зварні шви мають високу якість.
Недоліки:
- Товщина деталей: Цей метод зварювання підходить лише для деталей невеликої товщини.
- Складність зварювання: Складно зварювати деталі з різними фізичними властивостями.
- Необхідність точного позиціонування: Деталі повинні бути точно позиціоновані одна відносно одної.
Види контактної сварки:
- Точкова зварка: Зварювання деталей у точках.
- Шовна зварка: Зварювання деталей по шву.
- Стикова зварка: Зварювання деталей по торцях.
Застосування:
- Автомобільна промисловість: Виготовлення кузовів автомобілів.
- Авіаційна промисловість: Виготовлення літаків.
- Електротехнічна промисловість: Виготовлення електроприладів.
- Машинобудування: Виготовлення машин та обладнання.
Контактна зварка – це широко поширений метод з’єднання металевих деталей.
